10 заповідей Януша Корчака для батьків
Януш Корчак - видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі заради дітей.
У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще. Вдруге - коли відмовився бігти з варшавського гетто. А в третій - коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися у вагон поїзда, що відправлявся в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
- Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
- А діти?
- Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
- Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди - мерзотники.
Кажуть, що Корчак по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відволікти їх від важких думок. Ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів - це було саме так.
Януш Корчак - педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями - дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися. Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це - та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це - розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
- Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
- А діти?
- Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
- Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди - мерзотники.
Кажуть, що Корчак по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відволікти їх від важких думок. Ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів - це було саме так.
Януш Корчак - педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями - дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися. Після всього сказаного можна більше нічого не знати про Корчака. Пропонуємо вам ознайомитися з принципами виховання дітей, рекомендованих цією неймовірною людиною.
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це - та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це - розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що поруч.
ПОРАДИ ПО ВИХОВАННЮ ДИТИНИ
1. Дитина це така ж ОСОБИСТІСТЬ, як і її батьки. Тому батьки повинні вважати її рівною собі. І спілкуватися як з рівною. Без тиску, зневаги, "сюсюкання".
2. Не спілкуватися з дитиною такими словами і інтонаціями, якими дорослі не хотіли щоб спілкувалися з ними. Тільки з повагою.
3. Дитина має право на помилку, бо вона не має такого життєвого досвіду як дорослі. Якщо дитина робить помилку, або щось погане, дорослі повинні спокійно, аргументовано, без тиску, пояснити дитині її помилки. Як більш досвідчені наставники, вчителі.
4. Крики, верески, бійки, залякування виховують з дитини РАБА. Призводять до комплексів та навіть глибоких психологічних розладів, пошуку "замінників" реального життя у вигляді Інтернет-залежності, алкоголізму, наркоманії.
5. Так само надмірна опіка, постійні вказівки - що і як повинна робити дитина, виховують з дитини тупу, боязку, некреативну та безініціативну істоту.
6. Дитина повинна бути "дослідником" оточуючого світу. Якщо вона намагається все розбирати, ламати, досліджувати внутрішній вміст (іграшок, приладів, рослин) - це нормально. Не нормально, якщо дитина цього не робить.
7. Не можна забороняти дитині проявляли свої емоції. "Замовчи!", "Не роби!", "Стій!" і т.п. - це "псячі" команди без аргументації, які дають зворотній ефект - викликають спротив.
8. Ніколи не можна обманювати дитину. Навіть в дрібних неважливих речах.
9. Сім'я - це прихисток дитини, опора, місце де її люблять, розуміють і поважають. Життя складне, конкурентне, іноді й жорстоке, в ньому необхідні опори, чим і повинна бути сім'я
Немає коментарів:
Дописати коментар